Після витинання залишається багато різнокольорових паперових стинків. Обожнюю з ними щось пофантазувати. Цього разу ось такі закладинки і листівки.
Обожнюю Арт-пісочницю!
https://art-piaskownica.blogspot.com/2025/06/temat-scinki-papierowe-nie-paski.html
Вітаю, друзі!Давненько не брала участі у челенджах рукотворних блогів. Один з моїх улюблених блогів - https://art-piaskownica.blogspot.com/
То ж, здається, я повертаюсь. Дуже доречним було задання упорядкувати свої ховрашині запаси - паперові і не тільки ( із кардмейкінгом і скрапбукінгом пов'язаний не лише папір). Чого-чого, а паперу у мене всілякого - океан. Зрозуміло ж, витинанки з паперу творю, а поміж тим все щось інше твориться - то листівки вітальні, то закладки. то конверти...За два дні вже кінець червня. Зайшла в art-piaskownica і згадала, що виконати завдання треба до 30 червня. З тією кількістю моїх запасів,які у мене є, я ще довго буду їх впорядковувати - то як перманентна революція, як довгобуд - кінця не видно. Але початок є. Хоча б посортувала за темами, кольорами, розмірами свій паперовий скарб, і то вже добре. І знаю, що де шукати.
Ящик для листівок
Люблю пору, коли цвіте спірея. Вона схожа на на наречену - чиста, біла, ніжна. Ці віночки- суцвіття зачаровують!
У нас найбільше висаджують спірею Вангутта - "зелена бухта".
цього року вона зацвіла досить рано. Щойно 8 травня, а ці кущі вже милують око повсюди. А цвістиме спірея все літо, аж до осені, до жовтня, коли дозріють її плоди.
Усі ці три останніх роки найбільше творю ангелів. Різних і у різних техніках. Сам процес їх творення заспокоює. Деяких з них уже нема, тобто вони полетіли до своїх нових власників під час благодійного аукціону.
Сьогодні на календарі 14 січня. 1056-й день повномасштабної війни. 20 лютого виповниться 11 років війни з рашою.
Наще життя розділене на до і після.
Остання моя публікація була у квітні 2022-го... Скоро буде вже три роки від того часу. Три роки болю, невідомості, втрат. Три роки сподівань, що цей жах скоро закінчиться , три роки коли ти , твої рідні, близькі живуть постійно ніби у підвішеному стані. Час зупинився тоді, 24 лютого 2022 року. Я живу у тихому місті, далеко від фронту, але це не означає, що ми тут не відчуваємо війни. Вона всюди, поряд. У нас теж бувають повітряні тривоги, майже щодня повітря розриває звук сирени, коли везуть на щиті загиблих героїв, коли зупиняються автівки, перехожі і на колінах віддають останню шану героям. щоразу у тебе серце обливається слізьми і кров'ю... Ти хочеш кричати на весь світ:"Світе, де ти? Чому не зупиниш цю криваву вакханалію цього сатани-карлика?!!! Чи ви всі думаєте, що він зупиниться на моїй стражденній Україні? Скільки ще крові має пролитися,скільки має загинути невинних дітей, старих, молодих, щоб ви зрозуміли, що його треба знищити усім разом?"
Але якось треба жити. Жити! На зло цьому виродку і його поплічникам. Жити, любити, творити. Допомагати наближати нашу перемогу (нашу!). Своєю творчістю, працею. Я повертаюсь. Я творю.
Ангел- витинанка на дерев'яній основі. 
Це було ...до війни. Останнє мирне літо 2021... Сьогодні 64-й день війни...
Нічого не хочеться робити, з рук все валиться
Зараз мої дівчатка в далекій Італії... Сумую за ними. Залишається переглядати мирні, світлі знимки і час від часу зідзвонюватися. Сну нема. Це при тому, що у нас нема бомбардувань, не чути вибухів. Але серце рветься на частини, обливається кров'ю за тих, хто у самому пеклі. Живеш- не живеш, а такі відчуття іноді, що то страшний сон, якийсь фільм жахів, який чомусь не закінчується... не можу навіть писати про це... По кілька днів не виходжу з дому... Не радує ні весна, ні цвітіння дерев, ні улюблені кульбабки... Але...з дому, а не з підвалу. не з бомбосховища... У мене є дім... а у них нема... дому, рідних, нічого!!!!! Чому?!!! За що?!!! Бо УКРАЇНЦІ?!!!
Сонячна феєчка на сонячній квітці- на соняшнику.
https://art-piaskownica.blogspot.com/2022/03/temat-wrozka-zebuszka-i-inne-wrozki.html
