Ангелята

Різдво завжди асоціюється із ангелятами.  Ось ще народились ангелики-двійнята. 

http://szuflada-szuflada.blogspot.com/2017/12/wyzwanie-grudniowe.html

Прилетіли ангелята....

Напередодні Нового Року і Різдвяних свят хочеться порадувати себе, своїх близьких подарунками.   Не знаю, чому, але майже завжди дарую ангелів, ангелят.  Ці маленькі лялечки додають веселих ноток у різдвяні мелодії, настроюють нас на свята, приносять радість і оберігають від негативу. бо зроблені з любов'ю.

http://szuflada-szuflada.blogspot.com/2017/12/wyzwanie-grudniowe.html

Новорічно-Різдвяні фантазії

Скоро -Новий рік і Різдво. Тож хочеться казки. І хочеться ту казку творити своїми руками. Люблю експериментувати.Тоді у хід іде все, що є під руками: клаптики конопляного полотна - і витяла ангелятка і листя,  із непримітного крафт-паперу, в який у часи мого дитинства пакували посилки, - різдвяні квіти, а зірки - .ха-ха, цукерки любите? і з коробки папір товстенько- м'якенький викидаєте? Дарма!- от вони, зірки, саме з нього. Навіть обрізки картону пішли у хід, і вийшов такий собі серпантинчик. Ну а сніжинки -то вже засобами сучасних скраперів  вирубані. Трохи білої акрилової фарби - і Новорічно- Різдвяна прикраса готова.

 

http://pracownia-i-kropka.blogspot.com/2017/12/wyzwanie-52-boze-narodzenie-w.html

Білий-білий грудень

Нарешті зима! Справжня! Із снігом. Щоправда, ще не зовсім справжньозимова температура, але...  Якщо я встигла вже гепнутися у другий день календарної зими, то вона - зима- справді настала. Якщо у дворах файного міста з'явились снігові тернополяни з морквяними носами і з руками-гілками , то зима прийшла! Якщо я знову взяла до рук фотоапарат (хоча цього разу - телефон), щоб зупинити білу мить, то -ура!- зима вже тут!

http://art-piaskownica.blogspot.com/2017/12/fotogra-grudzien.html

Осіння краса

Не знаю, як ця краса називається. Я побачила ці квіти вперше у німецькому Бруххаузені. Вони так нагадують весняні крокуси. А зараз осінь. 

 Може, це Рододендром понтікум? Принаймні, загуглила зображення, і таке мені видало. Повірити?

 Чи колхікум- осінній крокус? А, може, це одне й те саме?

 Як би то не називалась ця квітка, а все одно- краса!

http://floralfridayfoto.blogspot.com/2017/10/fff307-waratah.html

Фотоспогад про відпустку

Відпустка це приємна штука. Щоправда дуже вже швидко вона минає. Ну. що ж свято ж не може продовжуватись вічно. Тоді це було би не свято.
Хочеться, щоб ті дні. які належаться для відпустки, чимсь запам'ятались, а ще щоб були корисними.

Так складаються обставини, що нема змоги десь далеко поїхати. Але ж можна подорожувати і зовсім поряд.  Майже щороку їду у маленьке подільське містечко Хмільник на лікування ( це те, що корисне). І щороку знаходжу для себе багато цікавого. Зустрічі з цим містом завжди приносить нові враження, нові знайомства.  Так було і цього року. Приміром, завітавши у краєзнавчий музей, який знаходиться у приміщенні замку, дізналась, що там помінявся директор, а на другому поверсі роблять ремонт, ідуть реставраційні роботи. Це тішить.  А на подвір'ї замку  нова цікавинка - клумба у дуплі старого дерева у вигляді серця. Значить, тут панує любов. Південний Буг цього року зелений-зелений від спеки.

За три тижні повернулась додому, у файне місто.
Вже й на роботу вийшла. Але ж літо ще не закінчилось. Тож ми із чоловіком вирішили влаштувати туристичний вікенд у славному місті Чорткові.
Тут є що подивитись. Ось про цей наш чудовий вікенд можна ось тутечки почитати :http://lelitka.te.ua/vikend-dlya-dvoh-u-chortkovi/

 Надзвичайне місто із древньою історією, красивою архітектурою. Місто, у якому є дві ратуші, величний Домініканський костел, замок, який реставрується, храми, старовинні будинки.
 А головне - це був чудовий вікенд для двох.

https://art-piaskownica.blogspot.com/2017/07/fotogra-wakacje.html

У файному місті цвітуть канни

Ка́нна (лат. Canna) — єдиний рід рослин монотипної родини Каннові.  Рід нараховує близько 50 видів, поширених в основному в Центральній і Південній Америці. Представники роду ростуть на відкритих сонячних місцях, на вологих. багатих на гумус грунтах, по берегах річок і струмків, на приморських рівнинах та в гірських ущелинах.

Канни з давніх часів культивувалися індіанцями тропічної Америки через крохмалисті кореневища, які вживаються в їжу у печеному вигляді. Кореневища деяких видів канни містять до 27% крупнозернистого крохмалю, відомого в торгівлі під назвою «квінслендський аррорут». Стебла і листя рослин йдуть на корм худобі. Крім країн Латинської Америки, канну культивують також в Індії. Індонезії та на Гавайських островах.

Канни прикрашають моє рідне місто Тернопіль. Я обожнюю той час, коли зацвітають у центрі файного міста ці прекрасні, величні квіти.

Романс «Канни зів’яли» написаний у 1968 році.

Слова. Федір Пігович

Музика Роман Іщук

Канни – квіти багряні,

Квіти кохання дарую тобі,

Моя кохана...

Лелеки покинули гнізда,

Тумани лягли вдалині...

Чому ти, кохана, так пізно

З'явилась до мене вві сні?

Приспів:

Канни зів'яли, канни мої,

Квіти багряні, кохання, жалю,

Канни зів'яли, канни мої,

Квіти багряні, кохання, жалю.

Коли вечори багряніли,

Мов каннів вогні чарівні,

Тобі дарував я несміло

Квіток пелюстки чарівні.

Приспів.

До пізньої осені канни

На клумбах багряних цвітуть.

Вони в мої мрії, кохана,

Надії й тривоги вплетуть.

Приспів.

Речитатив:

Канни – квіти багряні,

Квіти кохання дарую тобі,

Моя навіки забута кохана...

Канни...

А виконував цю пісню ВІА «Опришки» (1973)

 https://www.youtube.com/watch?v=MFWPWolG8Og

http://floralfridayfoto.blogspot.com/2017/08/fff298-peach-blossom.html