Усі ці три останніх роки найбільше творю ангелів. Різних і у різних техніках. Сам процес їх творення заспокоює. Деяких з них уже нема, тобто вони полетіли до своїх нових власників під час благодійного аукціону.
НАТХНЕННЯ
Привіт всім, хто завітав на мою сторінку. Рада Вас бачити гостями мого блогу, рада новим знаймствам і спілкуванням.
вівторок, 14 січня 2025 р.
Мої ангели
1056-й день повномасштабного вторгнення... Ми - живі!
Сьогодні на календарі 14 січня. 1056-й день повномасштабної війни. 20 лютого виповниться 11 років війни з рашою.
Наще життя розділене на до і після.
Остання моя публікація була у квітні 2022-го... Скоро буде вже три роки від того часу. Три роки болю, невідомості, втрат. Три роки сподівань, що цей жах скоро закінчиться , три роки коли ти , твої рідні, близькі живуть постійно ніби у підвішеному стані. Час зупинився тоді, 24 лютого 2022 року. Я живу у тихому місті, далеко від фронту, але це не означає, що ми тут не відчуваємо війни. Вона всюди, поряд. У нас теж бувають повітряні тривоги, майже щодня повітря розриває звук сирени, коли везуть на щиті загиблих героїв, коли зупиняються автівки, перехожі і на колінах віддають останню шану героям. щоразу у тебе серце обливається слізьми і кров'ю... Ти хочеш кричати на весь світ:"Світе, де ти? Чому не зупиниш цю криваву вакханалію цього сатани-карлика?!!! Чи ви всі думаєте, що він зупиниться на моїй стражденній Україні? Скільки ще крові має пролитися,скільки має загинути невинних дітей, старих, молодих, щоб ви зрозуміли, що його треба знищити усім разом?"
Але якось треба жити. Жити! На зло цьому виродку і його поплічникам. Жити, любити, творити. Допомагати наближати нашу перемогу (нашу!). Своєю творчістю, працею. Я повертаюсь. Я творю.
четвер, 28 квітня 2022 р.
Спомин... про мир
Це було ...до війни. Останнє мирне літо 2021... Сьогодні 64-й день війни...
Нічого не хочеться робити, з рук все валиться
Зараз мої дівчатка в далекій Італії... Сумую за ними. Залишається переглядати мирні, світлі знимки і час від часу зідзвонюватися. Сну нема. Це при тому, що у нас нема бомбардувань, не чути вибухів. Але серце рветься на частини, обливається кров'ю за тих, хто у самому пеклі. Живеш- не живеш, а такі відчуття іноді, що то страшний сон, якийсь фільм жахів, який чомусь не закінчується... не можу навіть писати про це... По кілька днів не виходжу з дому... Не радує ні весна, ні цвітіння дерев, ні улюблені кульбабки... Але...з дому, а не з підвалу. не з бомбосховища... У мене є дім... а у них нема... дому, рідних, нічого!!!!! Чому?!!! За що?!!! Бо УКРАЇНЦІ?!!!
вівторок, 29 березня 2022 р.
Феєчка
Сонячна феєчка на сонячній квітці- на соняшнику.
https://art-piaskownica.blogspot.com/2022/03/temat-wrozka-zebuszka-i-inne-wrozki.html
понеділок, 28 березня 2022 р.
28-й весняний день, фіалковий - 33-й день війни...
Весна... Сьогодні йшла через шкільне подвір'я. І подумалось: тут такі сонячні горбочки- значить, мають бути фіалки. Так захотілося знайти ці малесенькі квіточки. Я обожнюю їх! І ніколи не зриваю, бо їм не подобається вода у вазочці, ці сором'язливі маленькі фіолетові квіточки швидко в'януть, якщо їх зірвати. І, уявляєте, я побачила невеликі галявинки фіалок! Так, на тих самих горбочках! Вони ніжились на сонечку, пробившись через торішню суху золотаву траву, розкинувши зелене листячко. А сонечко сьогодні справді було лагідним, теплим.
неділя, 27 березня 2022 р.
Весняне
32-й день війни... А все одно весна! Сьогодні було холодно, а небо - синє,чисте, без жодної хмаринки... На гілочках верби порозсідались пухнасті котики... Повибивались до сонечка весняні первоцвіти... Давно не фотографувала. Раніше, коли був мир, у тому житті я не випускала з рук фотокамери з приходом весни, літа. А зараз...
Квіти, небесна блакить, тиша...Ніби й війни нема, ніби мир... Сьогодні за день не було жодної повітряної тривоги. Нема сил дивитись і слухати новини . Сьогодні з Києва приїхала на тиждень донечка. Несподівано, без попередження. Від таких сюрпризів можна інфаркт отримати. То були сльози радості - жива, здорова!
субота, 19 березня 2022 р.
У найкращих кольорах!
Сьогодні неділя , 20 березня. 24-й день війни...
Прокинулася від гулу сирени. 5.33 год. Повітряна тривога! Здавалося б, уже звикла до цього моторошного звуку. Але чомусь знову було якось особливо тривожно.Нікуди не бігла,натягнула на себе ковдру аж на голову(ніби вона захистить...). За хвилин 10 було чути ревіння. Побігла до вікна ( хоч знаю, що не можна).Що то? Літаки? Потім ревіння стихло. Знову лягла, почала гортати стрічку новин у телефоні. Що там у Києві? Доню, як ти? Як у Маріуполі? Чернігові?...
Сон пропав зовсім... Взяла ножиці, клаптик паперу, 10х10 (те, що завжди зі мною, додаток до тривожної валізи)... Ангел... Господи, допоможи здолати цих вбивць, захисти моїх співвітчизників, врятуй ні в чому не винних мирних людей!!!
https://art-piaskownica.blogspot.com/2022/03/koloroton-z-potrzeby-serca.html