понеділок, 11 грудня 2017 р.

Прилетіли ангелята....

Напередодні Нового Року і Різдвяних свят хочеться порадувати себе, своїх близьких подарунками.   Не знаю, чому, але майже завжди дарую ангелів, ангелят.  Ці маленькі лялечки додають веселих ноток у різдвяні мелодії, настроюють нас на свята, приносять радість і оберігають від негативу. бо зроблені з любов'ю.





http://szuflada-szuflada.blogspot.com/2017/12/wyzwanie-grudniowe.html

субота, 9 грудня 2017 р.

Новорічно-Різдвяні фантазії


Скоро -Новий рік і Різдво. Тож хочеться казки. І хочеться ту казку творити своїми руками. Люблю експериментувати.Тоді у хід іде все, що є під руками: клаптики конопляного полотна - і витяла ангелятка і листя,  із непримітного крафт-паперу, в який у часи мого дитинства пакували посилки, - різдвяні квіти, а зірки - .ха-ха, цукерки любите? і з коробки папір товстенько- м'якенький викидаєте? Дарма!- от вони, зірки, саме з нього. Навіть обрізки картону пішли у хід, і вийшов такий собі серпантинчик. Ну а сніжинки -то вже засобами сучасних скраперів  вирубані. Трохи білої акрилової фарби - і Новорічно- Різдвяна прикраса готова.

 






http://pracownia-i-kropka.blogspot.com/2017/12/wyzwanie-52-boze-narodzenie-w.html

вівторок, 5 грудня 2017 р.

Білий-білий грудень


Нарешті зима! Справжня! Із снігом. Щоправда, ще не зовсім справжньозимова температура, але...  Якщо я встигла вже гепнутися у другий день календарної зими, то вона - зима- справді настала. Якщо у дворах файного міста з'явились снігові тернополяни з морквяними носами і з руками-гілками , то зима прийшла! Якщо я знову взяла до рук фотоапарат (хоча цього разу - телефон), щоб зупинити білу мить, то -ура!- зима вже тут!














http://art-piaskownica.blogspot.com/2017/12/fotogra-grudzien.html


неділя, 15 жовтня 2017 р.

Осіння краса

Не знаю, як ця краса називається. Я побачила ці квіти вперше у німецькому Бруххаузені. Вони так нагадують весняні крокуси. А зараз осінь. 


 Може, це Рододендром понтікум? Принаймні, загуглила зображення, і таке мені видало. Повірити?
 Чи колхікум- осінній крокус? А, може, це одне й те саме?
 Як би то не називалась ця квітка, а все одно- краса!





понеділок, 21 серпня 2017 р.

Фотоспогад про відпустку


Відпустка це приємна штука. Щоправда дуже вже швидко вона минає. Ну. що ж свято ж не може продовжуватись вічно. Тоді це було би не свято.
Хочеться, щоб ті дні. які належаться для відпустки, чимсь запам'ятались, а ще щоб були корисними.

Так складаються обставини, що нема змоги десь далеко поїхати. Але ж можна подорожувати і зовсім поряд.  Майже щороку їду у маленьке подільське містечко Хмільник на лікування ( це те, що корисне). І щороку знаходжу для себе багато цікавого. Зустрічі з цим містом завжди приносить нові враження, нові знайомства.  Так було і цього року. Приміром, завітавши у краєзнавчий музей, який знаходиться у приміщенні замку, дізналась, що там помінявся директор, а на другому поверсі роблять ремонт, ідуть реставраційні роботи. Це тішить.  А на подвір'ї замку  нова цікавинка - клумба у дуплі старого дерева у вигляді серця. Значить, тут панує любов. Південний Буг цього року зелений-зелений від спеки.



За три тижні повернулась додому, у файне місто.
Вже й на роботу вийшла. Але ж літо ще не закінчилось. Тож ми із чоловіком вирішили влаштувати туристичний вікенд у славному місті Чорткові.
Тут є що подивитись. Ось про цей наш чудовий вікенд можна ось тутечки почитати :http://lelitka.te.ua/vikend-dlya-dvoh-u-chortkovi/













 Надзвичайне місто із древньою історією, красивою архітектурою. Місто, у якому є дві ратуші, величний Домініканський костел, замок, який реставрується, храми, старовинні будинки.
 А головне - це був чудовий вікенд для двох.




https://art-piaskownica.blogspot.com/2017/07/fotogra-wakacje.html

неділя, 13 серпня 2017 р.

У файному місті цвітуть канни


Ка́нна (лат. Canna) — єдиний рід рослин монотипної родини Каннові.  Рід нараховує близько 50 видів, поширених в основному в Центральній і Південній Америці. Представники роду ростуть на відкритих сонячних місцях, на вологих. багатих на гумус грунтах, по берегах річок і струмків, на приморських рівнинах та в гірських ущелинах.
Канни з давніх часів культивувалися індіанцями тропічної Америки через крохмалисті кореневища, які вживаються в їжу у печеному вигляді. Кореневища деяких видів канни містять до 27% крупнозернистого крохмалю, відомого в торгівлі під назвою «квінслендський аррорут». Стебла і листя рослин йдуть на корм худобі. Крім країн Латинської Америки, канну культивують також в Індії. Індонезії та на Гавайських островах.

Канни прикрашають моє рідне місто Тернопіль. Я обожнюю той час, коли зацвітають у центрі файного міста ці прекрасні, величні квіти.






Романс «Канни зів’яли» написаний у 1968 році.
Слова. Федір Пігович
Музика Роман Іщук

Канни – квіти багряні,
Квіти кохання дарую тобі,
Моя кохана...

Лелеки покинули гнізда,
Тумани лягли вдалині...
Чому ти, кохана, так пізно
З'явилась до мене вві сні?

Приспів:
Канни зів'яли, канни мої,
Квіти багряні, кохання, жалю,
Канни зів'яли, канни мої,
Квіти багряні, кохання, жалю.

Коли вечори багряніли,
Мов каннів вогні чарівні,
Тобі дарував я несміло
Квіток пелюстки чарівні.

Приспів.

До пізньої осені канни
На клумбах багряних цвітуть.
Вони в мої мрії, кохана,
Надії й тривоги вплетуть.

Приспів.

Речитатив:
Канни – квіти багряні,
Квіти кохання дарую тобі,
Моя навіки забута кохана...
Канни...

А виконував цю пісню ВІА «Опришки» (1973)










понеділок, 10 липня 2017 р.

Lilium- лілія, лілея, лелія...

Ця прекрасна квітка налічує майже сто видів. Дикі лілеї ростуть і у Європі. і у Північній Америці, на Далекому Сході, в Сибіру, у тропіках. Про неї знали ще у Стародавньому Єгипті понад три тисячі років тому.  Про лілею згадується у Євангелії. Біла лілея є символом чистоти, непорочності. З цією квіткою в руках зображають на іконах архангела Гавриїла, який благовістив Діві Марії народження Божого Сина.
 Про лілею у багатьох народів складені легенди. Так, наприклад. німці вважали, що у кожній квітці лілеї живе ельф. Напевно, саме це повір'я лягло в основу казки, яку написала наша славетна письменниця Леся Українка - "Лелія". А ще лілія є цінною лікарською рослиною.  Настій з її пелюсток відбілює обличчя, тому цю квітку полюбляють  красуні.





Вишитими лілеями українці прикрашали сорочки, рушники.
Ділюся схемами. Можливо, комусь із вишивальниць стане у нагоді.

Рушник, вишитий ліліями,  із Тернопільського району. Вишивала Романія Снітинська  (приблизно 1950 рік)


А це - схема вишиванки із лілеями із старого  журналу "Радянська жінка". Автор схем- Любов Панченко.




Автор -Валентина Михайличенко




Моя витинанка до твору Т. Шевченка "Лілея"


Т. Шевченко. Лілея. - Галина Дудар, 2014


За що мене, як росла я,
Люди не любили?

За що мене, як виросла,
Молодую вбили?
За що вони тепер мене
В палатах вітають,
Царівною називають,
Очей не спускають
З мого цвіту! Дивуються,
Не знають, де діти!



понеділок, 3 липня 2017 р.

Вітамінна пора


Літо - це вітаміни,  барви, смакота! Тож хочеться не тільки куштувати а й фоткати!






http://art-piaskownica.blogspot.com/2017/06/fotogra-warzywa.html


 А ще поділюсь рецептом Капустяного пирога від Світлани Галущак! Спробуйте - з'їсте разом з пальчиками! Нарешті й я його спекла!  Смакота!




"Ароматний і дуже ніжний капустяний пиріг, спечений для дегустації на недільних посиденьках . Смакота... Завітай та скуштуй!
Рецепт:
1 кг. капусти, 6 яєць, 10 ст.л.сметани, 6 ст.л.майонезу, 12 ст.л.борошна, 1 ч.л.солі , 1 пакетик ( 18 г.) розпушувача до тіста. Капусту посікти і вим"яти, вимішати з тістом.Зверху посипати кунжутом. 
Випікати в духовці при 180 град. 50 хв. 
Урізноманітнила рецепт, додавши дві підсмажених цибулини , нарізаних кубиками."