Вітаю, друзі! Потроху повертаюся до своїх блогів. Скоро відпустка, тож, можливо з'явиться більше часу. Війна триває. Але життя продовжується-пташки співають, квіти цвітуть, сонце сяє всупереч виттям сирен повітряної тривоги, гудінню літаків, деренчанню дронів... Тож сьогодні мій допис про квіти.
Ці білі, навіть не зовсім білі, кольору ігристого шампанського, чи кремового, квіти на кущі- гортензія волотиста Grandiflora. Хоча це напевно Silver Dollar. Цей кущ цвіте дуже рясно. А при кінці цвітіння ніжно рожевіє. А виростає до 1,5 м у висоту. Краса!
Рудбекія Осінній ліс - золотиста, ворсиста. Ці високорослі рясно квітучі рослини (родина айстрових, родом із Північної Америки), вирощують і на присадибних ділянках, в колекціях квітникарів-аматорів, і на вулицях. Називаються ці квіти рудбекії. Всі вони красиво цвітуть, дуже декоративні, але й годі. А от їхня родичка ехінацея, яку з роду рудбекія ботаніки виділили в окремий рід, славиться ще й своїми цілющими якостями.
https://www.ogorodnik.com/articles/dvi-sestry-vydy-rudbekiyi-ta-ehinaceyi-dlya-krasy-i-zdorovya
Це було ...до війни. Останнє мирне літо 2021... Сьогодні 64-й день війни...
Нічого не хочеться робити, з рук все валиться
Зараз мої дівчатка в далекій Італії... Сумую за ними. Залишається переглядати мирні, світлі знимки і час від часу зідзвонюватися. Сну нема. Це при тому, що у нас нема бомбардувань, не чути вибухів. Але серце рветься на частини, обливається кров'ю за тих, хто у самому пеклі. Живеш- не живеш, а такі відчуття іноді, що то страшний сон, якийсь фільм жахів, який чомусь не закінчується... не можу навіть писати про це... По кілька днів не виходжу з дому... Не радує ні весна, ні цвітіння дерев, ні улюблені кульбабки... Але...з дому, а не з підвалу. не з бомбосховища... У мене є дім... а у них нема... дому, рідних, нічого!!!!! Чому?!!! За що?!!! Бо УКРАЇНЦІ?!!!
Весна... Сьогодні йшла через шкільне подвір'я. І подумалось: тут такі сонячні горбочки- значить, мають бути фіалки. Так захотілося знайти ці малесенькі квіточки. Я обожнюю їх! І ніколи не зриваю, бо їм не подобається вода у вазочці, ці сором'язливі маленькі фіолетові квіточки швидко в'януть, якщо їх зірвати. І, уявляєте, я побачила невеликі галявинки фіалок! Так, на тих самих горбочках! Вони ніжились на сонечку, пробившись через торішню суху золотаву траву, розкинувши зелене листячко. А сонечко сьогодні справді було лагідним, теплим.
32-й день війни... А все одно весна! Сьогодні було холодно, а небо - синє,чисте, без жодної хмаринки... На гілочках верби порозсідались пухнасті котики... Повибивались до сонечка весняні первоцвіти... Давно не фотографувала. Раніше, коли був мир, у тому житті я не випускала з рук фотокамери з приходом весни, літа. А зараз...
Квіти, небесна блакить, тиша...Ніби й війни нема, ніби мир... Сьогодні за день не було жодної повітряної тривоги. Нема сил дивитись і слухати новини . Сьогодні з Києва приїхала на тиждень донечка. Несподівано, без попередження. Від таких сюрпризів можна інфаркт отримати. То були сльози радості - жива, здорова!
Сьогодні неділя , 20 березня. 24-й день війни...
Прокинулася від гулу сирени. 5.33 год. Повітряна тривога! Здавалося б, уже звикла до цього моторошного звуку. Але чомусь знову було якось особливо тривожно.Нікуди не бігла,натягнула на себе ковдру аж на голову(ніби вона захистить...). За хвилин 10 було чути ревіння. Побігла до вікна ( хоч знаю, що не можна).Що то? Літаки? Потім ревіння стихло. Знову лягла, почала гортати стрічку новин у телефоні. Що там у Києві? Доню, як ти? Як у Маріуполі? Чернігові?...
Сон пропав зовсім... Взяла ножиці, клаптик паперу, 10х10 (те, що завжди зі мною, додаток до тривожної валізи)... Ангел... Господи, допоможи здолати цих вбивць, захисти моїх співвітчизників, врятуй ні в чому не винних мирних людей!!!
https://art-piaskownica.blogspot.com/2022/03/koloroton-z-potrzeby-serca.html
23-й день війни... 19 березня 2022... А надворі весна, життєстверджуюча, справжня..Цьогоріч холодна, з морозяними ночами, але із сонечком вдень, без дзюрчання струмочків, з виттям сирен повітряної тривоги,і з цвітінням перших весняних квіточок...Сьогодні зранку побачила, що на клумбі розквітли ці неймовірні квіти.Такі бачила вперше.Ось таким кущем, з великими рожевими суцвіттями .Не знаю,як називаються, але вони чудові. Аж на душі,на серці стало веселіше. Вони зацвіли всупереч війні, всупереч вибухам, всупереч тисячам смертей! А навколо цього квітучого кущика з-під землі повибивалися зелені паростки... Ще трохи, і вони забуяють квітом! Як моя Україна, яка переможе ненависного злого карлика, і розцвіте!
https://art-piaskownica.blogspot.com/2022/01/fotogra-autoportret.html
