Показ дописів із міткою думки вголос. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою думки вголос. Показати всі дописи

понеділок, 28 липня 2025 р.

Кодове слово sunshine

Вітаю! Знову листівка у стилі CAS із кодовим словом sunshine. Дуже доречна сьогодні. Адже з самого ранку за вікном дощ - то дрібненький. то рясний,  пускається.  Щось сонце не поспішає виглядати із -за хмар. Хоча дуже тепло. Мабуть. сьогодні дощитиме цілий день. Головне ж щоб у душі було сонячно.  ( Не зовсім виходить після тривожної ночі - дві тривоги у нашому далекому від лінії вогню місті. ) Тож хочеться сказати людям:"Даруйте світло! - Grant sunshine!"

І я вам дарую! Миру усім. 




https://addictedtocas.blogspot.com/2025/07/challenge-288.html



четвер, 24 липня 2025 р.

Літній колаж. Просто мрії...

 Вітаю! Ось такий склався колаж . "Просто мрії..." Мрії про мирне життя, про подорожі, про море-океан, гарячий пісок і каву удвох. З усього переліченого наразі є лише кава удвох і літня спека, ну майже тропічна. Все інше або залишилося там, у тому житті, де не летять ракети, не волає сирена тривоги, або у спогадах. Але, вірю, що рано чи пізно цього не буде. Не буде і так як було, буде мирне життя, але буде не таке...Ми будемо не такі. Ми вже не ті, які були... Трішки сумно. 

 16Х20 см

 Для колажу я вирізала ножицями картинки із старих журналів і обкладинок зошитів. 



https://papercraft-challenges.blogspot.com/2025/07/challenge-120-tropical-paradise.html
 Завлання №120 Тропічний рай






вівторок, 14 січня 2025 р.

1056-й день повномасштабного вторгнення... Ми - живі!

  Сьогодні на календарі 14 січня. 1056-й день повномасштабної війни. 20 лютого виповниться 11 років війни з рашою. 

Наще життя розділене на до і після. 

Остання моя публікація була у квітні 2022-го... Скоро буде вже три роки від того часу. Три роки болю, невідомості, втрат. Три роки сподівань, що цей жах скоро закінчиться , три роки коли ти , твої рідні, близькі живуть постійно ніби у підвішеному стані. Час  зупинився тоді, 24 лютого 2022 року.  Я живу у тихому місті, далеко від фронту, але це не означає, що ми тут не відчуваємо війни. Вона всюди, поряд. У нас теж бувають повітряні тривоги, майже щодня повітря розриває звук сирени, коли везуть на щиті загиблих героїв, коли зупиняються автівки, перехожі і на колінах віддають останню шану героям. щоразу у тебе серце обливається слізьми і кров'ю... Ти хочеш кричати на весь світ:"Світе, де ти? Чому не зупиниш цю криваву вакханалію цього сатани-карлика?!!! Чи ви всі думаєте, що він зупиниться на моїй стражденній Україні? Скільки ще крові має пролитися,скільки має загинути невинних дітей, старих, молодих, щоб ви зрозуміли, що його треба знищити усім разом?" 

 Але якось треба жити. Жити! На зло цьому виродку і його поплічникам. Жити, любити, творити. Допомагати наближати нашу перемогу (нашу!). Своєю творчістю, працею. Я повертаюсь.  Я творю. 



 Новорічна підвіска. Декупаж на пластиковій кришці ( фото з обох боків)


---------------------------------------------------------------------------------

 Улюблена моя тема останніх три роки - ангели.  Гадаю, зрозуміло, чому. Кожному з нас потрібний ангел. який охороняє від біди.  Саме ангели беруть участь у завданні мого улюбленого блога art-piaskownica.
А ці ангели (1 і 3) виконані поєднанням картонажу з декупажем і витинанкою. 
 Основа виконана шляхом склеювання силуетів ангела  із старих газет (10 шарів). Грунтування білою акриловою фарбою. Після цього на основу наклеюється витинанка- ангел. Зверху покриваємо акриловим лаком.

1.


2.Ангел- витинанка на дерев'яній основі. 


3.