Квіти, метелики, мереживо

Квіти, метелики , мереживо... Усе це так гарно поєднується у всьому. Мабуть, тому, що створює настрій - Метелики - як спогад про яскраве сонячне літо, золотисті листки і ніби вигорілі від останніх промінчиків сонця пелюстки квітів нагадують, що за вікном і на календарі вже все-таки осінь, жовтень.  І мереживо - романтика...             

 https://scrapdostupen.blogspot.com/2020/09/blog-post_25.html

Піца із швейного сміття? Ха! Це ж супер-ідея!

Коли у тебе кілька днів поспіль нема комп'ютера, це іноді буває навіть дуже корисно. Особливо як руки сверблять без роботи ( ну, звісно, у відпустці робота завжди знаходиться- прибирання, миття, драяння, прання... і все, як казала Пепідовгапанчоха, усе, що на "ння" - а його незліченна кількість!). Хочеться спробувати щось таке, що давно вже хотілося, а все як не руки не доходили,то часу не було.
Відкрила я свою шафу з ховрашино-плюшкінськими запасамиі виявила там мішечок із клаптиками ну як би то сказати, не дуже маленькими, не дуже великими, такими, що на щось путньо-солідне вони геть не придатні. Але головне, що усі вони барвистенько-кольоровенькі.
давно збиралася спробувати себе у печворку - клаптиковому шитті. навіть колись якусь скатертину із кольорових залишків зваяла, але так вона недошита і лежить у шафі. Лишилося на основу нашити. ну, може, колись дійдуть руки,тоді й покажу.
Ну, думаю, зараз почну заново той печворк, що крейзі, шити. Але, як на зло, моя старенька машинка почала коники викидати - що не прошиє 5см, нитка обірветься! До сліз! Кинула я той шматочок, який змучила. День до машинки не підходила. Але ж хочеться!
Знайшла цікаве застосування  моїх обрізочків - швейного сміттячка - на просторах інтеренету.
І ось з такої клаптикової піци вийшла парочка сумочок . тепер , нарешті, у сумці зможу щось знайти - одна буде косметичкою, інша - для документів, які завжди із собою ношу. А ще пенальчик треба пошити, ключницю, а там ще щось вигадаю. І речі корисні, і все до клаптика найменшого використається.Так що, дорогі подруги, не викидайте клаптиків від шиття у сміття! Воно завжди згодиться!

http://szuflada-szuflada.blogspot.com/2020/06/otworz-szuflade-w-czerwcu.html

Намистинка до намистинки, камінчик до камінчика...

Ще три моїх новорічних намиста. Новорічних, бо зробила у перші дні 2020-го.

Річкові перлинки у поєднанні із швейцарським стеклярусом.

"Три горішки для попелюшки". Намисто з чеського кришталю.

Поєднання різних камінчиків

Сонячний камінь- бурштин

Нарешті я це зробила - моє перше намисто, зроблене на органайзері. Дякую Аллі Шушкевич за те. що позичила мене напередодні Нового року цю штукенцію! Так що в перші дні 2020-го народилось перше моє бурштинове намисто, зроблене власними руцями! Ай яка я молодець! Скажу вам, це не одне намисто, яким я розпочала свій рукодільний 2020-й. Схоже, підсяду на камінчики і додатки до них! Бо процес захоплює не менше ніж моя улюблена витинанка! До слова, моє намисто зроблене із старого, ще з радянських часів, напевно, бурштинового довжелезного одного разка. Трішки про бурштин . Українське «бурштин» походить від польського bursztyn, у свою чергу, запозиченого з середньонижньонімецької мови, де слово bernstein означало «жар-камінь». Синонім «янтар» відомий з часів Київської Русі(давньо-руського ентарь) і походить, ймовірно, з балтійських мов (литовської giñtaras, латиської dzĩtars, dziñtars).А ще його часто називають сонячним каменем, а значить теплим. Бурштинові прикраси — характерна деталь жіночого вбрання на території Лісостепового Правобережжя, про що свідчать жіночі поховання ранньоскіфського часу.
Цікаво про бурштин тут:
  https://uamodna.com/articles/nepovtorna-krasa-burshtynu/

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D1%80%D1%88%D1%82%D0%B8%D0%BD

Бурштинове намисто нагадує про літо, спекотне сонце і море!

http://szuflada-szuflada.blogspot.com/20

20/01/wyzwanie-styczniowe.html

Поповнення колекції екосумочок, екоторбинок, екосумок...

Привіт усім! Піймала себе на тому, що не можу спинитися! То витинаю, то малюю, то сумки шию. Перше, друге -для душі, останнє - і для душі , і для користі., і з метою економії ( не тому, що я шкодую грошей на нову сумку, а тому, що кожна моя - єдина і неповторна!).Цього разу - джинсова, вишита бісером! Колись вона була моїми улюбленими джинсами ( я трішки з них виросла!), а віднині її призначення дуже почесне - у ній помістяться книжки, косметичка, телефон  і  навіть пачка зошитів (такі реалії мого життя з 1 вересня). 

Так що, дорогі мої, не прощайтесь назавжди із своїми улюбленими речами! 

http://art-piaskownica.blogspot.com/2019/07/dt-daget-art-temat-iga-z-nitka.html

І знову джинс!

Обожнюю переробляти старі речі! Що поробиш, я трішки Плюшкін! Цим іменем може назватися кожна рукодільниця! Часом починаєш розгрібати свої запаси, і, що називається "жаль покинути - горе нести"! До чого б то його прилаштувати- застосувати-переробити!? А джинс (маються на увазі джинси, в які ти або не влазишся, бо не відмовляла собі у солодощах, або вже не дуже модні, або не пасують до твого поважного віку) - то особлива тема!Улюблена! От тільки на цю тему то часу не вистачає, то руки не доходять,то... Ай, що там говорити! Причина завжди знайдеться!
Ось так із черговими джинсами сталося.Улюбленими, до слова. Нарешті і до них черга дійшла. Вже кілька років перекладала з місця на місце у шафі. Отож з них роблю кілька речей.Так, кілька я не помилилася.  Порозрізала на шматки ( як ото свіжину розрізають) і з тих клаптиків, де однакові кишені ( ви здогадалися), вийшла отака собі маленька сумочка для дрібниць. Ну, йдеш часом в місто, не хочеться велику сумку брати, так щоб лише на телефон, проізний, міні-гаманець ( бо як візьму максі, то все витрачу) і міні -косметичку (23см Х 18см). Якраз!
А ще колись давно на блошиному ринку пояс із крутецькою пряжкою   купила. Отож згодився. Припасувала до сумки.  Не знаю, як кому, а мені мій витвір сподобалося!

http://szuflada-szuflada.blogspot.com/2019/07/otworz-szuflade-w-lipcu.html

Метелики, метелики...

Привіт!  Я з метеликами. Останнім часом все більше витинаю, а тут захотілось згадати  кардмейкінг. А ножі для вирубки вже десь у шухляді, фарби висохли.  Надворі літо, сонце кілька днів вже десь за хмарами, похмуро.Тож саме час випустити метеликів - аби трохи веселіше стало. Наваяла! Метеликова мелодія літа. Комусь буде на подарунок. А поки що - до колекції! У ящичок!

http://club-dnepr.blogspot.com/2018/06/158.html

Маю нову сумку!

Хоча сумка і не дуже стара була насправді. Просто лежала без діла. Час від часу провітрювалась на прогулянках.  А ще у Артемчика фарби акрилові лежать майже без діла. У мого малого художника як день не той, то настрій не такий. Тож у мене був і день той, і настрій той, що треба  - вирішила ще це спробувати. Мені здається, нічогенько так вийшло.  А там і в азарт ввійшла - вирішила ще й планшет з пензлями розмалювати., і... калькулятор!

Іноді хочеться  урізноманітнити свою "творчу діяльність". Мо',  ще й малювати навчусь. Боже, зроби, будь-ласка, так, щоб доба була хоча би 48 годин!

Джинсові одяганки для ...

пальцяток і витинанок.
Ви не знаєте, що таке пальцятки? Так називають палички для цимбалів.  Наприкінці літа придбали пальцятки. тож тепер Артемчик має власні. Давно збиралась зшити футлярчик  для них. Нарешті  зшила. Ну, а мої витинанки теж у джинсовій папці-планшеті..

Артемчик вже закінчив два класи музичної студії по класу цимбалів. Влітку трішки грав, щоб не забути у мене на роботі - в школі. Скажу вам, не так-то просто грати на цимбалах. Пробувала...

Джинсовий пенхолдер

Ось такий удосконалений пенхолдер зшила із кишені старих джинів. У ньому ємісце для олівців. ручок, невеликої лінійки і навіть для мобілки. Повний комплект для вчителя ( ну і для учня, звісно). Кишенька для мобілки ( чи невеликого записничка, карточок) застібається на шматочок липучки. Завдяки гумці пенхолдер можна закласти  як на записник так і на підручник чи книжку більшого формату.

Для виготовлення такого пенхолдеру вистачає однієї кишеньки, складеної удвоє, і фантазії)))

http://timelibero.blogspot.ru/2015/08/blog-post_6.html?utm_source=feedburner&utm_medium=feed&utm_campaign=Feed:+blogspot/bsYUqu+(Tempo+Libero)

Готуємось до школи:

http://mag1974.blogspot.com/2015/07/blog-post_12.html

Відпустка...

Вітаю!
Відпустка  з користю! Це, напевно, лозунг чи не  кожної рукодільниці.  Іноді кинеш оком - і те би треба зробити, і се в порядок привести. І так накопичується справ для рук, що н е знаєш, як собі раду дати. Оце ж цього разу око впало на олівці, ручки, гачки, спиці, скрепки.... Чого там тільки нема в одному збанку. Пора сортувати. Тож у хід пішла чергова пластикова пляшка.  Оскільки літо і зазвичай нормальні люди відпочивають на морях , в горах і т.п.(цього року, зрозуміло, з цим нічого не вийде - ситуація в країні не для відпочинку), то чергова посудина для олівців  з морськими мотивами із вкрапленням  плетених елементів (ними стали рибка і мушля, бо справжніх не знайшлось). Зате на дні справжні морські камінчики, а ще справжні маленькі ракушки, які колись привезли з моря. Особливо радів Артемчик. Йому було доручено нарізати паперові смужки, якими ми обклеїли спершу обрізану пляшку. До речі, ідея сплести морських мешканців з ниток належить йому.

 http://4dekor.blogspot.ru/2014/06/blog-post_26.html

 http://talya-club.blogspot.com/2014/06/blog-post_16.html

Далі у нас була фотосесія у капелюшках. Ми так собі подумали і вирішили. що капелюшки носять не тільки люди. а йляльки. Отож. вийшла у нас компанія зовсім різних ляльок, які живуть у нас вдома. Але їх об'єднують КАПЕЛЮШКИ.

 Найбільша лялька Таня . Нею гралася Артемчикова мама.  Колись Таня була вдягнена у синю шкільну форму. ЇЇ подарували Юлі -першокласниці. Зате тепер Таня має розкішну італійську сукню із капелюхом. Плетена панянка-тільда була учасницею конкурсу у Львові.  Її колєжанка - італійка. ЇЇ залишила моя племінниця, коли виїжджала в Італію.  Ну а ці дві маленькі паняночки-  мої мотанки. Така собі капелюшкова компанія!

http://preciousmemories-challenge.blogspot.com/2014/07/5_10.html

Як старенький чайник нове життя почав

Жив собі маленький глиняний коричневий чайничок. Усі члени сім'ї дуже любили пити заварений у ньому чай. Але якось збилась кришечка... Ще якийсь час обходились без неї, прикриваючи будь-чим. А потім набридло...  А розстатися шкода - гарненький був чайничок. Тож довелось сплести йому одежину і призначити хранителем ножиць - різни, їх у нас в хаті вистачає...

http://talya-club.blogspot.com/2014/06/blog-post_16.html