Весела креативна утилізація паперових стинків

Після витинання залишається багато різнокольорових паперових стинків. Обожнюю з ними щось пофантазувати. Цього разу  ось такі закладинки і листівки. 

 оце таке паперове сміття, якого у мене  величезна кількість... 

  А ось що з того вийшло

Обожнюю Арт-пісочницю!

 https://art-piaskownica.blogspot.com/2025/06/temat-scinki-papierowe-nie-paski.html

Мозаїчна закладинка

 Закладинки до книжок - то одна з моїх улюблених тем у творенні руками. Витинанкові, плетені, з тканини, стрічок.... Здається, закладинку можна зробити навіть з непотребу, який може опинится у смітті. Може. Тільки не у мене. На ці маленькі витвори йде небагато матеріалу (будь-якого) і небагато часу. Зате  виходять ексклюзивні, симпатичні ( принаймні, мені подобаються), милі закладинки- дуже потрібна річ для тих, хто любить читати. Їх іноді в одній книжці може бути по кілька (так я закладаю ті сторінки, які хочу ще раз почитати).

Цього разу - мозаїчна закладинка. Із клаптиків, обрізків різних видів. І з любов'ю...До книжки. 

https://szuflada-szuflada.blogspot.com/2020/11/wyzwanie-listopadowe.html

Закладинки... з нічого

Ну насправді ці закладинки не з нічого, а з того, що могло би опинитися у смітті. У кожного вдома є непотрібні журнальчики чи каталоги, залишки картону, стрічок і всіляких інших ховрашиних запасиків .
Рвете яскраву сторіночку каталогу на дрібні шматки і ліпите один за одним на картон клеєм ПВА. Висушуєте під пресом. А потім гарненько наклеюєте на основу . Кілька витинанкових метеликів , і - закладинка готова!

https://art-piaskownica.blogspot.com/2020/05/mae-formy-zakadka-do-ksiazki.html

Макраме, скрипка, закладинка і ляльки...

Вперше я дізналася , що таке макраме десь на початку 80-х. тоді я навчалась у педагогічному університеті, грала на скрипці у інститутському ВІА "Молодість". Солістками ансамблю були Таня Беданова, Наталя Евтоде і сестри Пономаренко. Гарні то були часи. Як чудово співали дівчата! Унікальні голоси! 
Так от Таня захопилась  у той час новим модним рукоділлям - макраме. Слово таке загадкове, не наше! Я як побачила ту красу,  то ж зразу і сама  захотіла навчитися. Моя мама тоді  працювала  у зв'язку. На пошті посилки і бандеролі перев'язували таким гарним натуральним шнуром. Джутовим, лляним, уявляєте? Це тепер він такий дорогий . Знаю, бо ляльки з нього мотаю. А тоді... Отож, я захопилася  макраме. Плентала день і ніч, так само, як тепер витинаю... Нагрудні прикраси, панно...А колись у селі побачила на старих рушниках те саме макраме - вузликове плетіння, на наших українських рушниках! 
  У маминій оселі ще й досі на стіні висить моє панно- макраме "Сова". 
Спробувала своїх лляних панянок "одягати" у сукні , фартушки , виконані цим старовинним вузликовим плетінням. 
А чом би закладинку для книжки не сплести?
А скрипка? Вона і досі у своєму старенькому футлярі з написом "Молодість" ( так називався наш ВІА). То була молодість... Недавно мені наснилося, що я знову граю... На жаль, це був лише сон.

https://art-piaskownica.blogspot.com/2020/05/mae-formy-zakadka-do-ksiazki.html

Моя скрипочка...

Забута тема - закладинки

Люблю читати, хоча часу на читання не вистачає. Знову через карантин... Доки ходили на роботу, знаходився час - 45 хвилин у маршрутці  щодня. Просто ковтала книжки, іноді по двічі на тиждень у бібліотеку на Миру ходила, щоб щось новеньке взяти для читання. А з цим карантином... А ще з дистанційним навчанням... Цілий день в компі і в телефоні, тож на книжку вже просто не вистачає сил. Поміж тим всім хочеться просто відволіктись від усілякого роду текстів - чи то паперових, чи електронних. Хочеться щось робити руцями,  а тут не все ще виходить. Пальці правої руки все ще  без чутливості, добре, що рухаються.
Ну, а малювати вже можу .Дуже захотілося із закладинкою поекспериментувати. Невитратно, ексклюзивно, симпатично (мені подобається) і завжди згодиться. Лише смужка картону(цього добра завжди повно), золотий лінер. Ось така авторська парочка вийшла.

https://art-piaskownica.blogspot.com/2020/05/mae-formy-zakadka-do-ksiazki.html

Для книжки нові закладинки

Білий колір - символ Бога-Отця. Поєднання червоного і синього кольорів символізує  єдність і поєднання протилежних стихій - Води і Вогню. Таке поєднання характерне для Правобережних регіонів України. зокрема , на Поділлі.  Червоний і з синім - на рушниках, вишиванках. А ще - на моїх закладинках-витинанках.

http://art-piaskownica.blogspot.com/2015/07/lipcowe-kolory.html

http://mag1974.blogspot.com/2015/07/blog-post_12.html

 Готуємось до школи. Галерея Ліди

Нові закладинки- витинанки

Вітаю!
Сьогодні заламінувала нові закладинки, які витинала останніх два дні.  У витинанні була трохи перерва- не було натхнення. А тут знову прорвало)))
Поки вирізала заламіновані , затерпли пальці від ножиць. Десь з півтори години!
 Патріотичні. Давно хотіла створити щось таке. Здається, вийшло)))

 Набір закладинок "Літо"

Набір "Веселка" ( на цій світлині - ще не заламіновані). Веселі)))

Настрій

Сьогодні у мене чудовий настрій. Усі пунктики свого плану на день я виконала, так що з чистою совістю пішла зі школи о 13.00. Щоправда, не додому. Ну що робити вдома, коли надворі таке сонце, синє небо, бабульки з квітами  ( ну, поміж них і молодиці звісно). А квіти! Краса, яку не опишеш ось так просто словами. І раптом мій погляд впав на маленький букетик. Це - вони, мої улюблені пахучі гвоздички. Ловлю себе на думці, що я кожного літа в одну і ту ж пору дарую собі цю пахучу красу (коли заходжу в квартиру, мій чоловік робить великі очі і каже:"Не зрозумів"). Cама - собі коханій. І насолоджуюся неперевершеним ароматом цього дива. Виявляється, називаються ці квіточки дуже банально- гвоздика трав'янка, або  ще - польова гвоздика. Я й не знала до сьогоднішнього дня. Зараз стоять вони у мене на столі у вітальні і наповнюють її п'янким солодкуватим ароматом.
 По дорозі зайшла  заламінувати нові закладинки. Так що вдома зробила їм фотосесію із квіточками. ( Ну, це не всі закладинки, а лише такі, що пасували гвоздикам за  барвою).

Списаним зошитам - нове життя!

 Субота...  Сьогодні я , як зразкова бабуся мушу зайняти чимсь внука. Він любить щось робити руками. Тож вирішили повправлятись у закладинках.  З обкладинок старих зошитів.
Шкода в макулатуру викидати ці гарні обкладинки. Тож ми знайшли їм застосування, додавши трохи фантазії. Зробили маленькі українські витинанки із залишків кольорового паперу на клеєвій основі,. Вони простенькі на вигляд, зате згодяться малому школяреві у школі.  А ще їх можна подарувати  друзям, подружкам, наприклад, на день Валентина, яке наближається.
 Ось що з цього вийщло сьогодні.

http://timelibero.blogspot.ru/2014/01/blog-post_5942.html

 Покажу закладинки із старих зршитів, які я робила давніше.