неділю, 31 травня 2020 р.

Літо наближається...

Літо наближається..Навіть не наближається, воно вже стукає у двері. Але дощем... Цілу ніч барабанять дощові краплі по даху, у вікно...Над ранок вщухло. Сьогодні неділя, 31 травня . Завтра 1 червня  - перший день літа! Сонце, де ти?! Літо! Де ти?!
Це чудово, що дощик умив зелене листя, барвисті квіти. Але ... День такий похмурий, холодний, наче осінь за вікном.
Але попри це хочеться обновки, літньої. Тож взялася за гачок - і от така вийшла туніка із сріблястими і бузковими восьмикутними  зірочками.




https://szuflada-szuflada.blogspot.com/2020/05/otworz-szuflade-w-maju-i-wyjmij-z-niej.html


четвер, 21 травня 2020 р.

Закладинки... з нічого


Ну насправді ці закладинки не з нічого, а з того, що могло би опинитися у смітті. У кожного вдома є непотрібні журнальчики чи каталоги, залишки картону, стрічок і всіляких інших ховрашиних запасиків .
Рвете яскраву сторіночку каталогу на дрібні шматки і ліпите один за одним на картон клеєм ПВА. Висушуєте під пресом. А потім гарненько наклеюєте на основу . Кілька витинанкових метеликів , і - закладинка готова!




https://art-piaskownica.blogspot.com/2020/05/mae-formy-zakadka-do-ksiazki.html


Макраме, скрипка, закладинка і ляльки...


Вперше я дізналася , що таке макраме десь на початку 80-х. тоді я навчалась у педагогічному університеті, грала на скрипці у інститутському ВІА "Молодість". Солістками ансамблю були Таня Беданова, Наталя Евтоде і сестри Пономаренко. Гарні то були часи. Як чудово співали дівчата! Унікальні голоси! 
Так от Таня захопилась  у той час новим модним рукоділлям - макраме. Слово таке загадкове, не наше! Я як побачила ту красу,  то ж зразу і сама  захотіла навчитися. Моя мама тоді  працювала  у зв'язку. На пошті посилки і бандеролі перев'язували таким гарним натуральним шнуром. Джутовим, лляним, уявляєте? Це тепер він такий дорогий . Знаю, бо ляльки з нього мотаю. А тоді... Отож, я захопилася  макраме. Плентала день і ніч, так само, як тепер витинаю... Нагрудні прикраси, панно...А колись у селі побачила на старих рушниках те саме макраме - вузликове плетіння, на наших українських рушниках! 
  У маминій оселі ще й досі на стіні висить моє панно- макраме "Сова". 
Спробувала своїх лляних панянок "одягати" у сукні , фартушки , виконані цим старовинним вузликовим плетінням. 
А чом би закладинку для книжки не сплести?
А скрипка? Вона і досі у своєму старенькому футлярі з написом "Молодість" ( так називався наш ВІА). То була молодість... Недавно мені наснилося, що я знову граю... На жаль, це був лише сон.






https://art-piaskownica.blogspot.com/2020/05/mae-formy-zakadka-do-ksiazki.html



Моя скрипочка...



суботу, 2 травня 2020 р.

Забута тема - закладинки

Люблю читати, хоча часу на читання не вистачає. Знову через карантин... Доки ходили на роботу, знаходився час - 45 хвилин у маршрутці  щодня. Просто ковтала книжки, іноді по двічі на тиждень у бібліотеку на Миру ходила, щоб щось новеньке взяти для читання. А з цим карантином... А ще з дистанційним навчанням... Цілий день в компі і в телефоні, тож на книжку вже просто не вистачає сил. Поміж тим всім хочеться просто відволіктись від усілякого роду текстів - чи то паперових, чи електронних. Хочеться щось робити руцями,  а тут не все ще виходить. Пальці правої руки все ще  без чутливості, добре, що рухаються.
Ну, а малювати вже можу .Дуже захотілося із закладинкою поекспериментувати. Невитратно, ексклюзивно, симпатично (мені подобається) і завжди згодиться. Лише смужка картону(цього добра завжди повно), золотий лінер. Ось така авторська парочка вийшла.











пʼятницю, 1 травня 2020 р.

Квіткова феєчка, ельфа

Пам'ятаю у дитинстві моєю улюбленою казкою була "Лелія" , написана нашою славетною Лесею Ураїнкою. У дорослому житті своєму я часто перечитувала історію про маленького  хворого хлопчика Павлуся, який у сні здійснив подорож  до країни квіткових ельфів..Якщо ви не читали цієї захоплюючої історії, обов'язково прочитайте самі, а ще -дітям чи онукам.Це неймовірна добра казка.
(До слова, українською мовою можна прочитати ось тут https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=13105 )
Більше двадцяти років тому ми з моєю подругою Галиною Бутрин  навіть поставили цю казку на сцені нашого шкільного театру"Журавлик". Це була наша перша вистава. 1992 рік, 22 лютого... У виставі взяли участь близько 30 5-класників. Театр проіснував 11 років.Дуже часто згадую цю виставу. Вона була неймовірна. Пригадую, що штучні квіти лілії спеціально для вистави зробила нам старша сестричка Уляни Красої,  танець снів  поставила пані Ольга Дацко, тоді її донечка Світланка Дацко (Турська) навчалася у 5-Г класі. Декорацій було мало. Вже не пригадую достеменно, хто, але точно пам'ятаю, що то був чийсь тато, намалював нам  палац. Здається, то був тато Віталика Сокола, котрий грав Павлуся - єдина чоловіча роль...А озвучення було - моє, на старенькому піаніно... З таким трепетом це все згадується. Дівчатка, ви вже давно матусі :Таня Лихолат, Світлана Дацко, Оля Тучапська, Наталя Чарнош, Оля Огороднік, Іра Стасишин (панночка), Аня Прилюдько, Мар'яна Свідерська,  Мар'яна Решетуха...










 Мабуть, під впливом спогадів, захотілося зробити маленьку квіткову ельфочку. Її висота 9см. Ці маленькі істоти жили у квітах. Вони мали крильця і перелітали з квітки на квітку.


"А от ти колись мені розказувала про тих маленьких діточок, що то живуть у квітах, вони звуться ельфи: ти казала, що в кожній квіточці живе маленький ельф або ельфа, що вони щоночі виходять з квіток і грають, танцюють, співають. " Леся Українка
.