Привіт всім, хто завітав на мою сторінку. Рада Вас бачити гостями мого блогу, рада новим знаймствам і спілкуванням.
понеділок, 29 травня 2017 р.
пʼятниця, 26 травня 2017 р.
Півонія Рока (Paeonia rockii )
Виявляється, півонія - дерево? Півонія Рока - деревовидна півонія. Я й не знала, що ці красиві великі квіти - квіти півонії. Для мене все життя півонії асоціювалися з тими, що зростали у квітнику коло бабусиної хати у селі. Їх вирощувала моя цьоця Рома. Вона кохалася у півоніях. Гілки їх гнулися під вагою великих пухнастих пелюсткових куль, а нерозквітлі ще пупляхи були такі тугі, тверденькі, як м'ячики. Кожного разу , коли ми влітку гостювали у селі, цьоця Рома на дорогу нам зрізала величезні букети пухнастих темно-вишневого кольору півоній . Вони так пахли, що аж паморочилось в голові. Серед тих темних півоній було завжди кілька кущиків рожевих.
Коли я вперше побачила ось ці кущі, які на світлинах, то не одразу здогадалась, що то теж півонії. Але дуже вже знайомим мені здалося листя. Тому я й вирішила, що, мабуть, таки вона, півонія. Переконалась, погугливши за забраженням. Таки інтернет, вкотре переконуюсь, хороша штука.
І, погодьтеся, гарні квіти.А цей вид - особливо. Ці біло-рожеві. мов зефір, квіти нагадують великих білих метеликів, які ось-ось змахнуть крилами і полетять.
А росте ця краса у сусідньому дворі через дорогу.
понеділок, 15 травня 2017 р.
Мої перші стрічкові квіточки
Нарешті в мене дійшли руки до здійснення своєї маленької рукодільної мрії. Я спробувала вишивати стрічками. Мені сподобалось . І тепер у моїй голові ціла купа ідей. Лишень би часу на їх втілення було.
Отож - перше моє вишиття стрічками. Чесно вам зізнаюсь: я результатом задоволена. Головне - є початок.Залишилось оформити у паспарту.
Отож - перше моє вишиття стрічками. Чесно вам зізнаюсь: я результатом задоволена. Головне - є початок.Залишилось оформити у паспарту.
понеділок, 8 травня 2017 р.
І знову кактуси...
Цього разу кактуси не мої. А львівські...
Була на вихідних умісті Лева. На площі ринок продавали кактуси. Краса. Оці мені найбільше сподобались. Я. здається починаю закохуватись у ці колючі м'ячики. А це небезпечно...
А це власник цієї кактусячої краси - дуже приємний пан зі Львова.
вівторок, 2 травня 2017 р.
Мої колючо-квітучі м'ячики
Знову цвітуть мої маленькі кактуси. Знайшла за зображенням в інтернеті, як називаються. Здається, це:
Cactus blooming Mammilyariya proliferation.
Гарнюні! Їм уже, мабуть, років з 15-16. Колись Юля принесла зі школи кілька "діток". А Юля уже мама десять років. То їм точно вже ого стільки стукнуло. І цвітуть собі, і розростаються на підвіконні (вікна на південь , тож кактусятам завжди сонячно).
Підписатися на:
Дописи (Atom)