Сьогодні на календарі 14 січня. 1056-й день повномасштабної війни. 20 лютого виповниться 11 років війни з рашою.
Наще життя розділене на до і після.
Остання моя публікація була у квітні 2022-го... Скоро буде вже три роки від того часу. Три роки болю, невідомості, втрат. Три роки сподівань, що цей жах скоро закінчиться , три роки коли ти , твої рідні, близькі живуть постійно ніби у підвішеному стані. Час зупинився тоді, 24 лютого 2022 року. Я живу у тихому місті, далеко від фронту, але це не означає, що ми тут не відчуваємо війни. Вона всюди, поряд. У нас теж бувають повітряні тривоги, майже щодня повітря розриває звук сирени, коли везуть на щиті загиблих героїв, коли зупиняються автівки, перехожі і на колінах віддають останню шану героям. щоразу у тебе серце обливається слізьми і кров'ю... Ти хочеш кричати на весь світ:"Світе, де ти? Чому не зупиниш цю криваву вакханалію цього сатани-карлика?!!! Чи ви всі думаєте, що він зупиниться на моїй стражденній Україні? Скільки ще крові має пролитися,скільки має загинути невинних дітей, старих, молодих, щоб ви зрозуміли, що його треба знищити усім разом?"
Але якось треба жити. Жити! На зло цьому виродку і його поплічникам. Жити, любити, творити. Допомагати наближати нашу перемогу (нашу!). Своєю творчістю, працею. Я повертаюсь. Я творю.
Ангел- витинанка на дерев'яній основі. 
Немає коментарів:
Дописати коментар