Спомин... про мир

   Це було ...до війни. Останнє мирне літо 2021...  Сьогодні 64-й день війни...

 Нічого не хочеться робити, з рук все валиться

Зараз мої дівчатка в далекій Італії... Сумую за ними. Залишається переглядати мирні, світлі знимки і час від часу зідзвонюватися. Сну нема. Це при тому, що у нас нема бомбардувань, не чути вибухів. Але серце рветься на частини, обливається кров'ю за тих, хто у самому пеклі. Живеш- не живеш, а такі відчуття іноді, що то страшний сон, якийсь фільм жахів, який чомусь не закінчується... не можу навіть писати про це... По кілька днів не виходжу з дому... Не радує ні весна, ні цвітіння дерев, ні улюблені кульбабки... Але...з дому, а не з підвалу. не з бомбосховища... У мене є дім... а у них нема... дому, рідних, нічого!!!!! Чому?!!! За що?!!! Бо УКРАЇНЦІ?!!!

https://art-piaskownica.blogspot.com/2022/04/fotogra-dziecko-edyja-sponsorowana.html