Цей білий бузок зацвів на подвір'ї музею Юліуша Словацького у Кременці. Білий бузок - це така краса!

Коротке «прощай» на «привіт», переплетений в тугу. Безладдя думок розсипається білим бузком. Вагалась… просила мене залишитися другом, бо звала уже не романтиком, а диваком. Не варто було говорити про лілії білі, пісні під гітару, розмови за спільним столом… Сказала: в нас погляди пізні і різні в нас цілі - і весну зламала незайманим білим бузком. В душі не тримала… та й нащо, якщо не зрослося. Дорога вінчала мене між проваллям світлин, а цвітом бузок закипав, засинав у волоссі. Романтик-дивак залишався назавжди…один.

Михайло Плосковітов

http://talya-club.blogspot.com/2014/05/4.html

http://scrapogoliki-shop.blogspot.ru/2014/05/blog-post_13.html