В Україні День Матері широко
почали відзначати з 1929 р., ( а у незалежній Україні свято відновилось
відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року).
Цього дня в церквах
правили молебні за здоров'я матерів і за упокій померлих. З усіх-усюд
з'їжджалися до рідної домівки діти. Мати пригощала їх найсмачнішими стравами,
очищала свяченою водою. Під матусиною вишнею чи грушею закопували шматок хліба,
дрібні гроші й зерно – «Щоб у добрі та спокої довіку бути.»
Усі почесті цього дня -
Матері. Їй традиційно дарували ложку і сон-траву - символи життєвої снаги та
спокою. Найяскравішим виявом любові до рідної неньки були зібрані на світанку
росяні пелюстки яблуневого цвіту, якими обсипали матір. А ті, кому не було вже
до кого поспішати, ставили на знак пам'яті свічку перед образом Богородиці,
несли на могили матерів склянки з водою і зерном і дві гілочки - вишневу та
яблуневу і схилялися над ними з лівого боку - від серця.
Сьогодні зранку їздила до мами на другий кінець міста, щоб привітати із святом.
Як завжди, прихопила із собою завжди із собою фотоапарат і не втрималась, щоб не зробити кілька кадриків цієї яблуневої краси у нашому дворі.
3.
Чесно кажучи, не можу вибрати фото для завдання. Мені всі подобаються. Просто милуйтесь, вдихайте аромат цвіту!
Як рясно цвіте! Краса така! Дякую Вам за чудові фото і за участь!
ВідповістиВидалитиДякую! Може, яблук буде рясно..
Видалити