четвер, 21 травня 2020 р.

Макраме, скрипка, закладинка і ляльки...


Вперше я дізналася , що таке макраме десь на початку 80-х. тоді я навчалась у педагогічному університеті, грала на скрипці у інститутському ВІА "Молодість". Солістками ансамблю були Таня Беданова, Наталя Евтоде і сестри Пономаренко. Гарні то були часи. Як чудово співали дівчата! Унікальні голоси! 
Так от Таня захопилась  у той час новим модним рукоділлям - макраме. Слово таке загадкове, не наше! Я як побачила ту красу,  то ж зразу і сама  захотіла навчитися. Моя мама тоді  працювала  у зв'язку. На пошті посилки і бандеролі перев'язували таким гарним натуральним шнуром. Джутовим, лляним, уявляєте? Це тепер він такий дорогий . Знаю, бо ляльки з нього мотаю. А тоді... Отож, я захопилася  макраме. Плентала день і ніч, так само, як тепер витинаю... Нагрудні прикраси, панно...А колись у селі побачила на старих рушниках те саме макраме - вузликове плетіння, на наших українських рушниках! 
  У маминій оселі ще й досі на стіні висить моє панно- макраме "Сова". 
Спробувала своїх лляних панянок "одягати" у сукні , фартушки , виконані цим старовинним вузликовим плетінням. 
А чом би закладинку для книжки не сплести?
А скрипка? Вона і досі у своєму старенькому футлярі з написом "Молодість" ( так називався наш ВІА). То була молодість... Недавно мені наснилося, що я знову граю... На жаль, це був лише сон.






https://art-piaskownica.blogspot.com/2020/05/mae-formy-zakadka-do-ksiazki.html



Моя скрипочка...



2 коментарі: