Вітаю, друзі! Потроху повертаюся до своїх блогів. Скоро відпустка, тож, можливо з'явиться більше часу. Війна триває. Але життя продовжується-пташки співають, квіти цвітуть, сонце сяє всупереч виттям сирен повітряної тривоги, гудінню літаків, деренчанню дронів... Тож сьогодні мій допис про квіти.
Ця квітка має характеристики трав'янистих гібридів.Сорти з яскраво-червоними або малиновими пелюстками та жовтою серединою схожі на "Скарлет О'Хара" або "Флейм".Півонії такого типу зазвичай цвітуть рано навесні. Такі шикарні півонії цього разу я побачила у ботанічноу саду Львівського національного університету імені Івана Франка. А ще півонії - то приємні спогади. У селі, де народилася моя мама, де жила її сестра, батьки, де япроводила свої літні канікуои. Темно-червоні і білі півонії сажали коло кожної хати, і зранку через відчинені вікна ми вдихали їх п'янкий свіжий аромат. Швидше всього то були півонії Канзас. Ще один спогад - моє весілля. То був 1983 рік, 21 травня - час, коли саме роздвітали півонії. Цього дня уся моя міська квартира була заставлена вазами із півоніями. Вони стояли всюди - на підлозі, на піаніно, на полицях.
Немає коментарів:
Дописати коментар