Сьогодні я знову запрошую вас, любі мої, у Топільче. До речі, парк був створений у 1983 році. Якраз у той рік я закінчила інститут. Тоді парк називався "Піонерський гідропарк". Ось це один з моїх мій улюблених куточків. Ну, це не зовсім щоб куточок. Бо цей старий водяний млин, весь із металу, близько до дороги. Вода до млина подається із ставу . Цікаво. що гідропарк знаходиться нижче рівня ставу, тому й вода подається до млина природнім шляхом. Повз млин пролягає асфальтова, побита мільйонами черевиків, мештів, стежка на масив "Дружба". Тут, у затінку. під шум водограю, люблять робити світлини гості міста та й самі тернополяни.
Ось так дружать метал і вода... Дружать і змагаються... Хто переможе?
Млин
1.
2.
3.
А ось галявинка із дивними стовпцями. Це вже ближче до центрального входу у парк. Як ви гадаєте, що то за стовпи? Щось пригадується мені, що колись (років зо двадцять тому) то були металеві квітки. Справді, жовта, червона і біла! З часом їхні пелюстки "пообсипались" (гадаю, тут не обійшлося без місцевих варварів). А реставрувати ? Так ніхто й не хотів цим займатись... Отак і стоять ці металеві, знищені часом, дощами, вітрами стебла гігантських квітів .
Квіти
1.
2.
3
Триптих "Квіти"
Триптих "Млин"
