Лялечка-малявочка

Щось хандра вчепилась нині. А найліпші ліки від цієї недуги - щось робити ручками. Зранку була витинанка. А день  довгий, сірий, сонечко навіть не виглядало з-за хмар - сиділо собі у своїй небесній хатці і , мабуть, теж сумувало.

З вами буває таке, що нічого не хочеться ? Зі мною часом буває. Тож відкрила шафу зі своїми ховрашиними запасами, взяла перший яскравий клаптик і побачила в ньому лялечку -малявочку. Годинка, друга - і на світ народилось це диво з кісками. Ну а далі була фотосесія...

http://szuflada-szuflada.blogspot.com/2020/05/urodziny-urodziny.html

Кавово-витнанкові історії. Продовження

Сьогоднішня моя кавово-витинанкова історія про ромашки.  "Подаруй мені ромашки білі..." Може, буде продовження... Поки що не знаю. А ромашки я люблю. Взагалі, обожнюю польові квіти-ромашки, маки, сокирки, волошки. Вони,  неймовірно ніжні і красиві, нагадують про те, що вже літо!

http://szuflada-szuflada.blogspot.com/2020/06/witajcie-i-mamy-czerwiec-miesiac-konca.html

Кавово-витинанкові історії

Моя кавоманія почалася вчора. Коричневий папір зазвичай чомусь рідко використовую для витинання. Тому й назбиралося його від різних наборів чималенька купка. Раптом прийшла ідея спробувати використати як основу папір для акварелі, але з кавовим малюнком. Я не майстер малювання, але для фону чогось особливого, як мені здалось, і не треба. Адже головним має бути сюжет витинанки. Ну, якщо кава, то і тема має бути кавова. Тож перше , що спало на думку - колєжанки за столиком біля вікна за філіжанкою запашної кави... А за вікном- вдалині за ліси-гори сідає сонце, гойдає вітер каштани, заколисує білявки-ромашки. Давно ось так не сиділа десь у затишній кав'ярні із подругою... 

"Двоє під дощем" - ця витинанка народилася сьогодні вранці. Тиха вуличка, наповнена ароматом кави... Чомусь мені хочеться. щоб то був Львів... Дощ, кава, бруківка, стертий мільйоном мештів поріг кав'ярні на Валовій - то є місто Лева...

Він , Вона і парасолька...

Мої витинанки пахнуть КАВОЮ...

http://szuflada-szuflada.blogspot.com/2020/06/witajcie-i-mamy-czerwiec-miesiac-konca.html

Літо наближається...

Літо наближається..Навіть не наближається, воно вже стукає у двері. Але дощем... Цілу ніч барабанять дощові краплі по даху, у вікно...Над ранок вщухло. Сьогодні неділя, 31 травня . Завтра 1 червня  - перший день літа! Сонце, де ти?! Літо! Де ти?!
Це чудово, що дощик умив зелене листя, барвисті квіти. Але ... День такий похмурий, холодний, наче осінь за вікном.
Але попри це хочеться обновки, літньої. Тож взялася за гачок - і от така вийшла туніка із сріблястими і бузковими восьмикутними  зірочками.

https://szuflada-szuflada.blogspot.com/2020/05/otworz-szuflade-w-maju-i-wyjmij-z-niej.html

Закладинки... з нічого

Ну насправді ці закладинки не з нічого, а з того, що могло би опинитися у смітті. У кожного вдома є непотрібні журнальчики чи каталоги, залишки картону, стрічок і всіляких інших ховрашиних запасиків .
Рвете яскраву сторіночку каталогу на дрібні шматки і ліпите один за одним на картон клеєм ПВА. Висушуєте під пресом. А потім гарненько наклеюєте на основу . Кілька витинанкових метеликів , і - закладинка готова!

https://art-piaskownica.blogspot.com/2020/05/mae-formy-zakadka-do-ksiazki.html

Макраме, скрипка, закладинка і ляльки...

Вперше я дізналася , що таке макраме десь на початку 80-х. тоді я навчалась у педагогічному університеті, грала на скрипці у інститутському ВІА "Молодість". Солістками ансамблю були Таня Беданова, Наталя Евтоде і сестри Пономаренко. Гарні то були часи. Як чудово співали дівчата! Унікальні голоси! 
Так от Таня захопилась  у той час новим модним рукоділлям - макраме. Слово таке загадкове, не наше! Я як побачила ту красу,  то ж зразу і сама  захотіла навчитися. Моя мама тоді  працювала  у зв'язку. На пошті посилки і бандеролі перев'язували таким гарним натуральним шнуром. Джутовим, лляним, уявляєте? Це тепер він такий дорогий . Знаю, бо ляльки з нього мотаю. А тоді... Отож, я захопилася  макраме. Плентала день і ніч, так само, як тепер витинаю... Нагрудні прикраси, панно...А колись у селі побачила на старих рушниках те саме макраме - вузликове плетіння, на наших українських рушниках! 
  У маминій оселі ще й досі на стіні висить моє панно- макраме "Сова". 
Спробувала своїх лляних панянок "одягати" у сукні , фартушки , виконані цим старовинним вузликовим плетінням. 
А чом би закладинку для книжки не сплести?
А скрипка? Вона і досі у своєму старенькому футлярі з написом "Молодість" ( так називався наш ВІА). То була молодість... Недавно мені наснилося, що я знову граю... На жаль, це був лише сон.

https://art-piaskownica.blogspot.com/2020/05/mae-formy-zakadka-do-ksiazki.html

Моя скрипочка...

Моя нова весняна витинанка

Завітайте на Лелітку:

https://lelitka.te.ua/bula-vesna/