субота, 14 червня 2014 р.

Блогерська естафета


Вітаю!
Liebster Blog Award - это награда, которая дается блогером другому блогеру.
Это благодарность за проведенную работу в блоге. Ее дают блогам, в которых менее чем 200 ПЧ.
Получив эту награду нужно:
1) Ответить на 11 вопросов от наградившего блогера.
2) Наградить 11 блогов (с менее чем 200 ПЧ), уведомить их о награде.
3) Задать 11 вопросов (своих!) награжденным.
Дякую Галині Станіславівні ( http://solodenkovagalina.blogspot.com/2014/06/blog-post.htm )за увагу до моєї особистості та до мого блогу «Натхнення». Стільки хороших слів написала у своєму пості про блогерську естафету. Нагорода стала приємною несподіванкою. 

Что повлияло на ваш выбор профессии и довольны ли вы тем, что ваше образование может предоставить вам в современных реалиях?

Важко сказати, що повпливало на вибір професії. Правильно буде сказати – професія вибрала мене. Це навіть не професія, а покликання, здійснення дитячої мрії.  Про свій вибір ( а як такого у мене і не було.. був твердий намір, тверде рішення – бути вчителем) не шкодувала жодного разу.

Какие профессии, по вашему мнению, считаются наиболее престижными в современном мире и хотите ли вы связать будущее ваших детей (внуков) с ними?

З’являється багато нових професій. А сред тих, що існують. безумовно,  престижними є ті, що пов’язані з інформативними технологіями, сучасна медицина.
Мої діти вже мають освіту. Сини - магістри прикладної математики, спеціалісти з комп’ютерів, дочка – викладач іноземних мов.  Свій вибір вони у житті зробили. Чи правильний – покаже час. Ну, а в онука – все попереду. Дамо йому право вибирати самому в майбутньому. Кожна людина має займатись улюбленою справою. В цьому я твердо переконана.

Что ежедневно помогает поддерживать позитивное настроение?
 Хто? Рідні люди-  сім'я. Що? Ранком прокидаюсь. дивлюсь в дзеркало і усміхаюсь)))

Должен ли человек обязательно иметь хобби и если да, то чем любите заниматься в свободное время?
Ну, якщо не хобі, то хоча б щось таке, що могло би йому давати психологічну розрядку  у наш такий божевільний час. Чого, чого, а у мене хобі вистачає.  Основні – ляльки, витинанки, подорожі, фотографія. Але це далеко не все, чим я цікавлюсь і люблю.

Мне кажется, что жанр читаемой литературы может в чем-то раскрыть секреты вашей личности… Готовы поделиться читательскими пристрастиями?
Люблю читати етнографічну, краєзнавчу, літературу. А ще історичні. зокрема про великих людей – письменників, композиторів, правителів, художників…

Вопрос Светланы Бохонько мне очень понравился: « Если вас закинули на необитаемый остров и разрешили взять пять вещей, то что бы вы взяли? 
 Звісно, в першу чергу, те, що потрібно для виживання. А ще – фотоапарат- це 100%! Там же буде що сфотографувати)))

Чем для вас является общение в виртуальном мире?
В першу чергу – нові цікаві знайомства.  Друге – це один із способів викласти свої думки, в деякій мірі відчуваєш себе журналістом.

Прочитав пост нашей бывшей соотечественницы,проживающей в Германии, о негативных привычках немцев и учитывая, что блогеры-номинанты проживают в разных странах, возник вопрос, по каким признакам вы с легкостью определите, что перед вами ваш соотечественник (русский, эстонец, француз...), при условии, что он МОЛЧИТ.
На це запитання важко відповісти. Якось,спілкуючись з блогерами, не задумуюсь про їхню національну приналежність чи приналежність до якоїсь держави.

Если на дворе дождь, у вас много свободного времени и в доме ЕСТЬ ВСЁ, то чем вы займетесь...
 Звісно, чим-небудь для душі. Ну, якщо не назбиралось багато хатньої роботи.

Когда в вашем присутствии начинают говорить о вещах, вам непонятных, то вы: а) уйдете под любым предлогом; б) сделаете вид, что вам все понятно и постараетесь "пустить пыль в глаза"; в) честно скажете о своей некомпетентности и постараетесь ликвидировать пробел (при условии, что вам интересна сама тематика разговора).
 Гадаю, що в). А якщо мені це не цікаво, то просто уникну розмови .

Последний вопрос: не поделитесь ли рецептом вашего семейного блюда, пусть это будет самый банальный омлет?

Домашній пиріг, який люблять мої домочадці. Його я печу кожної неділі. Легко, просто, і мінімум продуктів.

Складники.
0.5 л-0,7 л кислого молока ( краще домашнього., але може бути кефір), 3 яйця (теж краще домашніх), 1,5 стакана цукру, 1 ч. ложка соди, погашеної  оцтом. 1 ст. ложка олії, мука – скільки забере, щоб тісто було як густа сметана. Варення, кунжутове зерно, кукурудзяне дрібне зерно (або кукурудзяна мука) для посипання форми..
Вилити кисле молоко у широку каструлю, додати до нього соду, погашену оцтом. До суміші всипати муки стільки, щоб тісто було як густа сметана. Яйця збити із цукром міксером або збивалкою, суміш обережно вилити до тіста, помішуючи, додати олію. Вимішати. Духовку нагріти до максимум. Круглу форму для торта змастит олією, посипати кукурудзяним зерном, вилити тісто, зверху посипати кунжутом. Випікати близько 50 хвилин. ( Після 15 хвилин випікання зменшити вогонь).  Витягти з духовки. Коли трохи остигне, але ще тепле, розрізати впоперек і густо намастити нижній корж абрикосовим або полуничним варенням. Смачного!

Ну, що ж, на запитання я відповіла, залишилось передати її іншим блогерам згідно правил естафети і скласти 11 запитань для них. Але це не сьогодні.



  

2 коментарі:

  1. Поздравляю с Днем Блогера! Будет интересно прочитать продолжение!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Спасибо, Галина Станиславовна! Продолжение будет)))

      Видалити